Перша долікарська допомога при внутрішніх кровотечах.

Дізнаємось

• Визначення та класифікацію внутрішніх кровотеч (приховані та явні, порожнинні та тканинні).
• Етіологію та фактори ризику виникнення внутрішніх кровотеч травматичного походження (ДТП, тупі травми, падіння) та нетравматичного соматичного походження (ускладнення виразкової хвороби, цирозу печінки, патології вагітності тощо).
• Специфіку фармацевтичних факторів ризику: які саме групи лікарських засобів аптечного асортименту (НПЗЗ, антикоагулянти, дезагреганти, кортикостероїди) можуть спровокувати або посилити приховану внутрішню кровотечу.
• Загальні клінічні ознаки гострої крововтрати (прогресуюча блідість шкіри, холодний липкий піт, різка слабкість, запаморочення, шум у вухах, сильна спрага).
• Зміни гемодинамічних показників при внутрішній кровотечі (тахікардія, нитка й слабкість пульсу, прогресуюче падіння артеріального тиску).
• Клінічні ознаки геморагічного шоку та методику його експрес-оцінки в польових умовах за допомогою шокового індексу Альговера.
• Специфічні симптоми явних внутрішніх кровотеч залежно від локалізації джерела:
• Шлунково-кишкова: блювання «кавовою гущею» або свіжою кров'ю, дьогтьоподібний стілець (мелена).
• Легенева: кашель із яскраво-червоною пінистою кров'ю.
• Черевна порожнина: гострий біль, напруження передньої черевної стінки, позитивний симптом «іваньки-встаньки».
• Внутрішньочерепна: наростаючий головний біль, нудота, блювання без полегшення, асиметрія зіниць (анізокорія), порушення свідомості.
• Покроковий алгоритм домедичної допомоги при підозрі на внутрішню кровотечу згідно з чинним Наказом МОЗ України № 441.
• Правила надання безпечного положення постраждалому залежно від ураженої ділянки (напівсидяче положення — при підозрі на кровотечу в грудну порожнину; лежаче з піднятими ногами — при кровотечі в черевну порожнину та ознаках шоку).
• Фізичні методи локального гемостазу (правила, локалізацію та часові обмеження застосування міхура з льодом/холоду).
• Перелік категоричних заборон при наданні допомоги на долікарському етапі (заборона прийому їжі, води, знеболювальних та будь-яких системних медикаментів) та їх патофізіологічне обґрунтування.
• Юридичну відповідальність фармацевтичного працівника та алгоритм дій безпосередньо на робочому місці в аптеці у разі звернення пацієнта з підозрою на приховану кровотечу.

Навчимось

• Швидко та безпечно оцінювати ситуацію на місці події (включно з приміщенням аптеки) та забезпечувати власну безпеку шляхом правильного використання засобів індивідуального захисту (медичних рукавичок, маски).
• Проводити первинний огляд постраждалого для виявлення ознак життя (перевірка притомності за шкалою AVPU або за алгоритмом «Чуєш? Бачиш? Реагуєш?», перевірка дихання методом «чую, бачу, відчуваю»).
• Розпізнавати загальні та специфічні симптоми внутрішньої кровотечі на основі опитування (збору скарг на спрагу, нудоту, запаморочення, «мушки» перед очима) та візуального огляду (оцінка блідості, синюшності, наявності холодного липкого поту).
• Визначати та оцінювати показники гемодинаміки в екстреній ситуації (підраховувати частоту пульсу на променевій або сонній артеріях за 15 або 60 секунд, оцінювати його наповнення та напруження, вимірювати артеріальний тиск за допомогою тонометра).
• Розраховувати та інтерпретувати шоковий індекс Альговера (співвідношення частоти серцевих скорочень до систолічного артеріального тиску) для визначення ступеня тяжкості крововтрати та геморагічного шоку в умовах відсутності видимого об'єму крові.
• Чітко та інформативно викликати бригаду екстреної медичної допомоги (103), вказуючи локалізацію події, стать, орієнтовний вік постраждалого, механізм травми (якщо відомо) та ключову фразу: «Підозра на гостру внутрішню кровотечу, ознаки шоку».
• Надавати постраждалому оптимальне анатомічне положення тіла залежно від передбачуваної локалізації джерела кровотечі:
• При підозрі на кровотечу в грудну порожнину або легені: напівсидяче положення з нахилом у бік ураження (для полегшення дихання).
• При підозрі на кровотечу в черевну порожнину або малий таз: положення лежачи на спині з ногами, зігнутими в колінах (для розслаблення м'язів живота), або положення з піднятими на 30 см ногами (протишокове положення Тренделенбурга) за наявності ознак колапсу чи шоку.
• Правильно застосовувати локальну гіпотермію (холод): готувати та накладати міхур із льодом, кріопакети чи підручні охолоджувальні засоби на передбачувану ділянку кровотечі (живіт, груди, голову), дотримуючись правил безпеки тканин (через серветку/тканину) та часового режиму (15–20 хвилин із перервами).
• Проводити заходи з термоізоляції постраждалого: правильно розгортати та використовувати рятувальне ізотермічне покривало (ковдру з фольги) сріблястою стороною до тіла для запобігання розвитку гіпотермії, яка погіршує зсідання крові.
• Здійснювати безперервний моніторинг стану постраждалого до приїзду медиків: контролювати рівень притомності, характер дихання та пульсу.
• Фіксувати динаміку змін (час початку надання допомоги, динаміку пульсу і тиску) для передачі цих даних бригаді швидкої допомоги.
• Забезпечувати психологічну підтримку постраждалому (заспокоювати, забороняти робити різкі рухи, вставати, ходити), що є критичним для запобігання стрибкам артеріального тиску.
• Діяти в межах фармацевтичних компетенцій: відмовляти у продажу чи прийомі знеболювальних, їжі чи води пацієнтам із підозрою на гостру внутрішню кровотечу, аргументовано пояснюючи небезпеку таких дій на долікарському етапі.
• Переводити постраждалого в стабільне бокове (відновне) положення у разі втрати ним притомності (за умови збереженого дихання та відсутності підозри на травму хребта) для профілактики асфіксії блювотними масами чи западання язика.

Самостійна робота

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів