Довідка

Вступ. Хімія біогенних елементів

Дізнаємось

що вивчає хімія та яке її значення для медицини і фармації;

що таке біогенні елементи та чому вони є основою життєдіяльності організму;

які елементи належать до органогенних, макро-, мікро- та ультрамікроелементів;

яку роль відіграють біогенні елементи у побудові клітин, тканин і органів;

як дефіцит або надлишок окремих елементів впливає на здоров’я людини;

зв’язок між хімічними властивостями елементів та їх біологічними функціями.

Навчимось

оперувати основними термінами теми («біогенні елементи», «макроелементи», «мікроелементи» тощо);

розпізнавати біогенні елементи за їх хімічними символами;

класифікувати біогенні елементи за вмістом і біологічною роллю;

наводити приклади значення окремих елементів для організму людини;

пояснювати важливість хімічних знань у майбутній професійній діяльності.

Матеріали

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів

Проблемні питання

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів

№	Тема
1 лекції
1	Вступ. Хімія біогенних елементів
2	Комплексні сполуки
3	Вчення про розчини. Рівновага в розчинах електролітів.
4	Термодинамічні й кінетичні закономірності перебігу біохімічних процесів. Електродні потенціали та електрорушійні сили, їх біологічна роль та застосування в медицині.
5	Поверхневі явища. Адсорбція на межі поділу фаз. Фізикохімія дисперсних систем. Властивості розчинів біополімерів.
6	Біоорганічна хімія як наука. Класифікація, будова та реакційна здатність біоорганічних сполук.
7	Реакційна здатність вуглеводнів та їхніх похідних
8	Біологічно важливі карбонільні сполуки (альдегіди, кетони, карбонові кислоти)
1 практичні заняття
1	Розписування електронної структури s-елементів. Визначення типових хімічних властивостей s-елементів та їхніх сполук. Зв’язок між місцезнаходженням s-елементів у періодичній системі, вмістом їх в організмі. Якісні реакції на катони s1 -елементів (К+ , Na+ ) і s2 -елементів (Са2+, Mg2+).
2	Розписування електронної структури р-елементів. Визначення типових хімічних властивостей р-елементів та їхніх сполук. Зв’язок між місцезнаходженням р-елементів у періодичній системі, вмістом їх в організмі. Якісні реакції на аніони СО32–, SO42–, NO2–, SO32– .
3	Будова атомів d-елементів та хімічні властивості: кислотно-основні, окисно-відновні. Біологічна роль d-елементів. Потреба людини в макро- та мікроелементах. Застосування сполук d-елементів у медичній практиці. Якісні реакції на йони d-елементів (Fe2+, Fe3+, Cu2+ , Zn2+, Mn2+).
4	Проведення окисно-відновних реакцій. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій методами електронного балансу та напівреакцій.
5	Величини, що характеризують кількісний склад розчинів. Розрахунок масової частки розчиненої речовини, молярної концентрації, молярної концентрації еквівалента, титру. Приготування розчинів із заданим кількісним складом.
6	Електролітична дисоціація сильних і слабких електролітів. Кислоти, основи та солі з погляду теорії електролітичної дисоціації. Реакції у водних розчинах електролітів. Йонні рівняння реакцій. Ступінь та константа дисоціації слабких електролітів. Зв’язок константи дисоціації із силою електролітів. Обчислення константи та ступеня дисоціації слабких електролітів за законом розбавляння Оствальда.
7	Водневий показник (рН) як кількісна міра активної кислотності та основності. Гідроліз солей. Ступінь гідролізу, залежність його від концентрації та температури. Константа гідролізу. Зміщення рівноваги гідролізу. Значення гідролізу в життєдіяльності організму.
8	Основні поняття і закони термохімії. Енергетична характеристика біохімічних процесів. Термохімічні розрахунки та експериментальне визначення теплових ефектів хімічних реакцій і процесів.
9	Залежність швидкості хімічних реакцій від різних факторів. Дослідження впливу природи каталізатора на швидкість реакції розкладання гідроген пероксиду волюмометричним методом.
10	Вимірювання електрорушійної сили гальванічних елементів і електродних потенціалів. Роль електрохімічних явищ у біологічних процесах.
11	Визначення поверхневого натягу на межі рідина—газ за методом Ребіндера. Обчислення величини адсорбції за рівнянням Гіббса. Побудова ізотерми поверхневого натягу й адсорбції поверхнево-активних речовин (ПАР).
12	Молекулярна адсорбція на поверхні твердого тіла. Визначення адсорбції ацетатної кислоти активованим вугіллям. Побудова ізотерми адсорбції.
13	Одержання золів методом фізичної конденсації (заміни розчинника). Одержання золів методом хімічної конденсації за реакціями подвійного обміну.
14	Визначення порога коагуляції та коагулювальної здатності коагулювального йона. Процеси коагуляції під час очищення питної води та стічних вод.
15	Методи одержання та властивості емульсій. Типи емульсій. Емульгатори та механізм їх дії. Застосування емульсій у клінічній практиці. Біологічна роль емульгування.
16	Процес розчинення високомолекулярних сполук. Механізм набрякання та його стадії. Визначення ступеня набрякання полімеру масооб’ємним методом. Дослідження впливу електролітів на ступінь набрякання. Визначення ізоелектричної точки білка за набряканням.
17	Складання формул біоорганічних сполук та їхніх назв за міжнародною номенклатурою.
18	Спирти одно- і багатоатомні. Дослідження хімічних властивостей (кислотні, реакції нуклеофільного заміщення, окиснення). Дослідження особливостей хімічних властивостей багатоатомних спиртів.
19	Гідрокси- та амінокислоти, особливості будови. Дослідження хімічних властивостей. Медико-біологічне значення.
20	Амінокислотний склад пептидів. Структурна організація білків.
21	Хімічні реакції моносахаридів: за участю карбонільної групи (окисно-відновні реакції, якісні реакції на виявлення альдегідної групи), гідроксильних груп.
22	Структура відновних (мальтоза, лактоза, целобіоза) і невідновних (сахароза) дисахаридів. Дослідження відновних та невідновних властивостей дисахаридів. Гідроліз крохмалю та якісна реакція на його виявлення.

Загальнонаціональна хвилина мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії рф проти України

60