Займенники й контекст. Синоніміка займенникових форм. Правопис займенників.

Дізнаємось

1. Про займенник як частину мови:
його загальне значення (що вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх).
Морфологічні ознаки (змінюється за відмінками, родами, числами, а деякі не змінюються).
Синтаксичну роль у реченні (може бути підметом, додатком, означенням, іноді частиною присудка).
Розряди займенників за значенням:
Особові (я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони).
Зворотний (себе).
Питальні (хто, що, який, чий, котрий, скільки).
Відносні (ті самі, що й питальні, але вживаються для зв'язку частин складного речення).
Неозначені (хтось, щось, якийсь, будь-хто, дехто, абищо тощо).
Заперечні (ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки).
Присвійні (мій, твій, свій, наш, ваш, їхній).
Вказівні (цей, той, такий, стільки).
Означальні (весь, всякий, кожний, інший, сам, самий).
2. Взаємозв'язок займенників і контексту:
займенники як засіб зв'язку речень у тексті: як займенники (особливо особові та вказівні) допомагають уникнути тавтології та забезпечити логічний зв'язок між реченнями та абзацами.
Анафорична та катафорична функція займенників:
Анафора: займенник відсилає до вже згаданого в попередньому контексті (наприклад, "Прийшла дівчинка. Вона була щаслива.").
Катафора: займенник відсилає до того, що буде названо пізніше в тексті (наприклад, "Ось вона, моя мрія, стояла переді мною – велика бібліотека.").
Використання займенників для уникнення повторів: замість повторення іменників, прикметників, числівників.
Контекстуальне уточнення значення займенників: як значення займенника може змінюватися залежно від ситуації мовлення та його оточення.
3. Синоніміка займенникових форм:
можливість взаємозаміни деяких займенників та їх стилістичні відтінки (наприклад, кожен і всякий; цей і даний).
Різниця в стилістичному забарвленні між повними й неповними формами особових займенників (мені / мені, тобою / тобою), хоча це більше стосується українського правопису та вимови, а не синоніміки форм. У контексті синоніміки більше йдеться про себе та власний для вираження присвійності або ідентичності.
Вживання займенників як засобів мовної економії та виразності.
4. Правопис займенників.
Розрізнення на письмі:
співвідносних займенників та часток (щось (займенник) і щось (частка)).
Займенників з прийменниками (наприклад, по-моєму (прислівник) і по моєму (займенник з прийменником)).
Займенникових прислівників та займенників з прийменниками (наприклад, тимчасово (прислівник) і тим часом (займенник з прийменником)).

Навчимось

Ідентифікувати та класифікувати займенники:
розрізняти займенники серед інших частин мови за їхнім значенням та граматичними ознаками.
Визначати розряд займенника (особовий, зворотний, питальний, відносний, неозначений, заперечний, присвійний, вказівний, означальний) та його морфологічні ознаки (рід, число, відмінок).
Аналізувати роль займенників у контексті:
визначати функцію займенників як засобів зв'язку речень і частин тексту (анафорична та катафорична функція).
Пояснювати, як займенники допомагають уникнути лексичних повторів і забезпечити логічну послідовність викладу думок.
Виявляти, як значення займенника може змінюватися залежно від його контекстуального оточення та ситуації мовлення.
Використовувати синонімічні займенникові форми:
розрізняти відтінки значень та стилістичне забарвлення синонімічних займенників (наприклад, "кожен" та "всякий", "цей" та "даний").
Свідомо обирати найбільш відповідну займенникову форму для досягнення певного стилістичного ефекту або точності висловлювання.
Застосовувати займенники як засіб мовної економії, замінюючи ними іменники, прикметники, числівники.
Грамотно писати займенники:
застосовувати правила роздільного написання займенників із прийменниками (наприклад, "до нього", "з ними", "при собі").
Застосовувати правила суцільного написання неозначених займенників із префіксами аби-, де-, хтозна-, казна- та суфіксами -сь, -небудь (наприклад, "абиякий", "дещо", "хтось", "який-небудь").
Застосовувати правила дефісного написання неозначених займенників із частками будь-, -небудь, казна-, хтозна- (наприклад, "будь-хто", "хто-небудь", "казна-що", "хтозна-який").
Застосовувати правила суцільного написання заперечних займенників із префіксом ні- (наприклад, "ніхто", "ніщо", "ніякий").
Розрізняти на письмі омонімічні форми займенників, часток та прислівників (наприклад, "щось" (займенник) і "щось" (частка)).
Редагувати тексти, виправляючи помилки у вживанні та написанні займенників:
знаходити та виправляти тавтології, спричинені неправильним або надмірним вживанням займенників.
Усувати неоднозначність у реченнях, спричинену неточним вживанням займенників.
Коригувати правописні помилки в написанні займенників.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів