Основні орфограми у суфіксах.

Дізнаємось

Про роль суфіксів у слові:
Що суфікси — це значущі частини слова, які стоять після кореня.
Як суфікси допомагають утворювати нові слова (словотворчі суфікси: чита-ч, вод-н-ий) або нові форми слова (формотворчі суфікси, хоча їхнє вивчення часто виноситься в морфологію).
Що суфікси можуть надавати слову додаткових значень (наприклад, зменшувально-пестливих: хат-ин-ка, професійних: ліс-ник, абстрактних: читан-н-я).
Основні правила правопису голосних у суфіксах:
Суфікси -ов-, -ев-, -єв- (у прикметниках):
Коли пишеться -ов-: після твердих приголосних (крім шиплячих і р), а також під наголосом (квітковий, дубовий, службовий).
Коли пишеться -ев-: після м'яких приголосних, шиплячих (ж, ч, ш), а також р (вечевий, грушевий, плечевий, березневий).
Коли пишеться -єв-: після голосного, апострофа (Сергієвий, життєвий).
Суфікси іменників -ин-, -ен-, -ан-, -ян- та їх подвоєння:
Подвоєння -нн- (подовження): у загальних іменниках середнього роду, утворених від дієслів (читання, значення, прагнення, навчання).
Неподвоєння -н-: в іменниках, що не походять від дієслів (вітряний, солов*'ї**ний*) або в прикметниках, де -н- входить до складу суфікса (весняний).
Суфікси -ив-, -ев- (в іменниках):
-ив-: для назв матеріалу або продукту праці (печиво, мереживо, паливо).
-ев-: в інших випадках (марево, сяйво, дорев**о).
Суфікси зменшувально-пестливих слів:
-еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк- (маленький, голівонька, тихесенький, білісінький, малюсенький).
Написання суфіксів, що спричиняють чергування або спрощення:
Суфікси -ськ-, -цьк-, -зьк- (у прикметниках):
Чергування к → цьк: козак → козацький.
Чергування г → зьк: Прага → празький.
Чергування х → ськ: чех → чеський.
Запам'ятати: студент → студентський, Київ → київський.
Суфікси -ств-, -цтв-, -зтв- (в іменниках): аналогічні чергування (козак → козацтво, кріпак → кріпацтво).
Спрощення в суфіксах: (наприклад, -стн- → -сн-: якісний (від якість), радісний (від радість)). Студенти пригадають винятки, де спрощення не відбувається.
Подвоєння -нн- у дієприкметниках:
-нн-: у дієприкметниках, утворених від дієслів доконаного виду, які вказують на якість, що стала постійною, або на завершену дію (нездоланний, незліченний, прочитанний, зробленний).
-н-: в іменниках та прикметниках, утворених від дієслів недоконаного виду (печений, варений).
Як робити правильний морфемний розбір слова з урахуванням суфіксів.
Практично виділяти суфікси та пояснювати їхню функцію.
Практичні навички застосування правил:
Виконувати вправи на вибір правильного написання суфіксів у різних словах.
Виправляти орфографічні помилки, пов'язані з неправильним написанням суфіксів.
Обґрунтовувати свій вибір написання, посилаючись на вивчені правила.
Розвивати навички самоконтролю та орфографічної пильності.

Навчимось

Розуміти роль суфіксів у слові:
Усвідомити, що суфікси є значущими частинами слова, які стоять після кореня і слугують для утворення нових слів (словотворчі суфікси) або для формування різних граматичних форм слова (формотворчі суфікси).
Зрозуміти, що суфікси можуть надавати слову нового лексичного значення або відтінку (наприклад, зменшувально-пестливого, збірного, професійного тощо).
Розпізнавати та правильно писати голосні о, е, и, і у суфіксах:
Суфікси -ов-, -ев-, -єв-:
Коли пишеться -ов-: після твердого приголосного (крім шиплячих і Р) та під наголосом (квітковий, дубовий, святковий).
Коли пишеться -ев-: після м'якого приголосного або шиплячого, а також після ж, ч (вечірній, грушевий, плечовий, березневий, травневий).
Коли пишеться -єв-: після голосного або апострофа (Сергієвий, життєвий).
Суфікси іменників -енн-, -инн-, -анн-, -янн-:
Знати, що подвоєння (подовження) -нн- пишеться в іменниках середнього роду на -ання, -ення (від дієслів на -ати, -ети): читання, писання, значення, ведення.
Звертати увагу на збереження подвоєння в суфіксах, що вказують на сукупність предметів: коріння, насіння, галуззя, узбережжя.
Розрізняти від суфіксів -інн-, -єнн- (наприклад: захоплення, ставлення).
Суфікси -ств-, -зьк-, -цьк-, -ськ- (іменники та прикметники):
Знати правила чергування приголосних Г, К, Х перед суфіксами, що починаються на с: студент — студентство, козак — козацтво, читач — читацтво, турист — туристський, Запоріжжя — запорізький, Париж — паризький, Кременчук — кременчуцький, Київ — київський.
Усвідомити роль чергування та спрощення в цих суфіксах.
Суфікси -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк- (зменшувально-пестливі):
Правильно писати ці суфікси, розуміючи їхнє значення (маленький, легенький, тихесенький, білісінький, тонюсінький).
Суфікси -ив-, -ев- (у дієслівних іменниках та прикметниках):
-ив-: для позначення матеріалу або продукту праці (печиво, мереживо, паливо).
-ев-: в інших випадках, часто після шиплячих або м'яких (марево, сяйво, тістечко).
Суфікси дієприкметників -нн-, -енн-, -тн-:
Розуміти, що подвоєння -нн- відбувається у дієприкметниках доконаного виду, утворених від дієслів, що закінчуються на -ти, і мають значення "виконаний" (прочитанний, зроблений, написаний).
Відрізняти від дієприкметників недоконаного виду, де пишеться одна -н- (нездоланий, незлічений).
Визначати та правильно писати суфікси, що спричиняють чергування приголосних або спрощення:
Повторити та закріпити знання про чергування, що відбуваються при додаванні суфіксів (наприклад, К → Ч → Ц).
Згадати про спрощення в суфіксах (наприклад, -стн- → -сн-).
Виконувати морфемний аналіз слова з урахуванням суфіксів:
Вміти правильно виділяти суфікси та визначати їхню функцію.
Застосовувати отримані знання на практиці:
Виконувати вправи на вибір правильного написання суфіксів.
Виправляти помилки у словах із суфіксами.
Обґрунтовувати свій вибір написання, посилаючись на відповідні правила.
Розвивати орфографічну пильність та самоконтроль.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів