Правопис слів із подовженням приголосних.

Дізнаємось

Що таке подовження приголосних:
їм пояснять фонетичну природу подовження – тобто, що це вимова одного приголосного звука з більшою тривалістю, ніж звичайний.
Вони зрозуміють, що на письмі це явище позначається подвоєнням літер.
За яких умов відбувається подовження приголосних.
Які приголосні можуть подовжуватися:
перелік приголосних, що підлягають подовженню: д, т, з, с, л, н, ж, ч, ш.
Важливо: Губні (б, п, в, м, ф) та Р ніколи не подовжуються!
Винятки з правил подовження:
студенти дізнаються про випадки, коли подовження не відбувається, хоча на перший погляд умови здаються схожими (наприклад, у словах іншомовного походження, де подвоєння може означати збіг приголосних, а не подовження).
Також буде наголошено на відмінності між подовженням та збігом однакових приголосних на межі морфем (префікс + корінь, корінь + суфікс), наприклад: віддати, беззвучний, цінний.
Як розрізняти подовження від збігу приголосних:
їм покажуть, як визначити, чи йдеться про подовження, чи про збіг двох однакових приголосних, що належать до різних морфем.
Практичні приклади та вправи:
їм буде надано велику кількість прикладів слів з подовженням приголосних для кращого засвоєння.
Вони матимуть можливість виконати практичні вправи на ідентифікацію слів з подовженням, їх правильне написання та виправлення помилок.

Навчимось

Розуміти природу подовження приголосних:
усвідомлювати, що подовження – це подвоєна вимова одного приголосного звука в певних позиціях.
Розрізняти подовжені приголосні від збігу однакових приголосних.
Визначати випадки, коли відбувається подовження приголосних:
у загальних іменниках середнього роду:
наприклад: життя, знання, читання, навчання, питання, зілля, колосся, вугілля, клоччя, узбережжя, бездоріжжя, подвір’я, сум’яття, століття, відкриття, змагання, завзяття, зібрання, почуття, волосся, каміння.
У прикметниках середнього роду, утворених від іменників:
наприклад: здійснення, натхнення, переконання.
У прислівниках, утворених від прикметників із подовженням:
наприклад: навмання, спросоння, зрання, попідвіконню, наввипередки.
У формах дієслова:
наприклад: ллється, розіб'ється, миттю (як прислівник), бовваніє.
В окремих дієслівних формах та похідних від них словах:
наприклад: їсти – їжжУ, ходити – ходІННЯ.
У деяких іменниках жіночого роду ІІІ відміни в Орудному відмінку однини:
якщо основа закінчується на приголосний, після якого в називному відмінку йде м’який знак, а перед ним – голосний, то в Орудному відмінку відбувається подовження: тінь – тінню, ніч – ніччю, молодь – молоддю, сіль – сіллю, мить – миттю, даль – даллю, піч – піччю, подорож – подорожжю.
Правильно писати слова з подовженими приголосними:
застосовувати правило подвоєння букв для позначення подовжених приголосних (наприклад, -нн-, -тт-, -лл-, -сс-, -жж-, -чч-).
Уникати помилок, пов'язаних із відсутністю або надмірним подовженням.
Розрізняти подовження від збігу приголосних:
розуміти, що збіг приголосних (наприклад, сонний – від сон + н) відрізняється від подовження (наприклад, життя).
Визначати, коли пишеться одна літера, а коли дві (наприклад, годинник – збіг кореня і суфікса, беззубий – префікс і корінь).
Виконувати практичні завдання:
списувати слова, вставляючи пропущені літери.
Утворювати форми слів або нові слова, дотримуючись правил подовження.
Знаходити та виправляти помилки у словах з подовженими приголосними.
Самостійно писати диктанти або тексти, застосовуючи правила правопису.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів