Медсестринський процес при ревматизмі

Дізнаємось

– етіологію та патогенез гострої ревматичної лихоманки;
– основні відмінності між функціональними та органічними серцевими шумами;
– тактику ведення хворих із гострою ревматичною лихоманкою;
– показання до застосування додаткових інструментальних методів обстеження (рентгеноскопія легень та серця, ЕКГ, Ехо-КГ, ангіопульмографія)

Навчимось

– проводити опитування та об′єктивне обстеження хворих із серцевими шумами;
– проводити аускультацію серця та диференціювати функціональні та органічні шуми;
– розрізняти систолічні та діастолічні шуми, враховувати особливості проведення шумів;
– проводити диференційну діагностику з несерцевими шумами
(шум тертя перикарда, плевроперикардіальний шум);
– складати план обстеження хворого із серцевими шумами, обґрунтовувати застосування основних методів обстеження, визначити показання до їх проведення;
– на підставі аналізу даних клінічного та інструментального обстежень обґрунтовувати та формулювати діагноз вади серця;
– демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця;
– провести клінічне обстеження пацієнта з гострою ревматичною лихоманкою та хронічною ревматичною хворобою серця (збирання анамнезу, огляд, визначення особливостей пульсу, аналіз температури тіла пацієнта, визначення екскурсії грудної клітки, перкусія, пальпація, аускультація серця і легенів);
– скласти план обстеження пацієнта з гострою ревматичною лихоманкою та хронічною ревматичною хворобою серця;
– проаналізувати дані додаткових обстежень (ЗАК, ЕКГ, ОРОГК, ЕХОКГ, ХМЕКГ, визначення серцевих ферментів, функціональних дихальних проб, КТ і МРТ грудної клітки);
– скласти план лікування даного пацієнта залежно від діагнозу, стадії і ФК СН.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів