Поверхневі явища та їх значення в біології й медицині. Поверхневий натяг рідин і розчинів. Ізотерма поверхневого натягу. Поверхнево-активні та поверхнево-неактивні речовини. Поверхнева активність. Адсорбція на межі поділу рідина – газ та рідина – рідина. Уявлення про структуру біологічних мембран. Адсорбція на межі поділу тверде тіло – газ. Адсорбція з розчину на поверхні твердого тіла. Фізична та хімічна адсорбція.

Періодичний закон і періодична система як основа для характеристики будови атомів, засіб передбачення фізичних та хімічних властивостей речовин.

Неметалічні елементи: загальна характеристика, поширення в природі. Явище алотропії, алотропні видозміни Оксигену і Карбону. Значення озонового шару для організмів на Землі. Застосування неметалів. Поняття про адсорбцію.

Основні хімічні та фізичні властивості неметалів як простих речовин. Роль неметалічних елементів у клітині. Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном. Склад, фізичні властивості, добування в лабораторії амоніаку і гідроген хлориду та їх взаємодія з водою.

Оксиди неметалічних елементів, їх кислотний характер. Кислотні дощі, парниковий ефект.

Сульфатна, нітратна, карбонатна кислоти, солі цих кислот, поширення їх у природі та використання людиною. Якісні реакції на сульфат-іони, карбонат-іони. Контрольна робота № 1. Тематична атестація.

Обчислення за хімічними рівняннями кількості речовини, маси або об’єму за кількістю речовини, масою або об’ємом реагенту, що містить певну частку домішок.

Загальні відомості про мінеральні добрива та раціональне їх використання. Проблема вмісту нітратів у харчових продуктах. Проблеми охорони природи від забруднення продуктами та відходами хімічних виробництв.

Будівельні матеріали і їх використання. Обчислення кількості речовини, маси або об’єму продукту за рівнянням хімічної реакції, якщо один із реагентів взято в надлишку.

Роль хімії у розв’язуванні продовольчої проблеми. Роль неметалічних елементів-органогенів у живій природі. Кругообіг неметалічних елементів у довкіллі.

Роль діяльності людини у кругообігу елементів та екологічні проблеми, до яких вона приводить. Шляхи вирішення екологічних проблем. Контрольна робота № 2. Тематична атестація.

Значення води і водних розчинів у біології та медицині. Загальні відомості про розчини, їх склад і типи. Теорії розчинів. Теплові явища при розчиненні. Розчинність газів у рідинах. Розчинність рідин і твердих речовин у рідинах. Способи вираження кількісного складу розчинів. Колігативні властивості розчинів. Дифузія та осмос. Осмотичний тиск розчинів. Біологічне значення осмосу, осмотичного тиску.

Величини, що характеризують кількісний склад розчинів. Розрахунок масової частки розчиненої речовини, молярної концентрації, молярної концентрації еквівалента, титру.

Приготування розчинів із заданим кількісним складом.

Розчини електролітів та їхнє значення. Електролітична дисоціація електролітів. Властивості розчинів сильних електролітів. Активність та коефіцієнт активності. Йонна сила розчину. Ступінь і константа дисоціації слабких електролітів. Йонний добуток води. Водневий показник рН. Значення рН для різних рідин людського організму в нормі та за патологією. Гідроліз солей. Значення гідролізу в життєдіяльності організму. Буферні розчини, їхня класифікація. Водно-електролітний баланс – необхідна умова гоме

Електролітична дисоціація сильних і слабких електролітів. Кислоти, основи та солі з погляду теорії електролітичної дисоціації. Реакції у водних розчинах електролітів. Йонні рівняння реакцій. Ступінь та константа дисоціації слабких електролітів. Зв'язок константи дисоціації із силою електролітів. Обчислення константи та ступеня дисоціації слабких електролітів за законом розбавляння Оствальда.

Водневий показник (рН) як кількісна міра активної кислотності та основності. Гідроліз солей. Ступінь гідролізу, залежність його від концентрації та температури. Константа гідролізу. Зміщення рівноваги гідролізу. Значення гідролізу в життєдіяльності організму.

Механізм буферної дії. Приготування буферних розчинів та обчислення рН середовища. Вплив розбавляння на рН буферних розчинів. Буферні системи організму. Контрольна робота № 3. Тематична атестація.

Місце металічних елементів у періодичній системі елементів Д. І. Менделєєва. Металічні s-, p-, d-елементи, уявлення про їхні хімічні властивості. Загальні фізичні і хімічні властивості металів. Металічний зв'язок. Корозія металів, захист від корозії.

Розписування електронної структури s-елементів. Визначення типових хімічних властивостей s- елементів та їхніх сполук. Зв'язок між місцезнаходженням s-елементів у періодичній системі, вмістом їх в організмі. Якісні реакції на катіони s1-елементів (K+, Na+) і s2-елементів (Ca2+, Mg2+).

Хімічні властивості лужних та лужноземельних елементів, властивості їх оксидів та гідрооксидів. Твердість води та методи її усунення.

Властивості металічних p- і d-елементів та їхніх сполук. Алюміній та його сполуки.

Будова атомів d-елементів та хімічні властивості: кислотно-основні, окисно-відновні. Біологічна роль d-елементів. Потреба людини в макро- та мікроелементах. Застосування сполук d-елементів у медичній практиці. Якісні реакції на йони d-елементів (Fe2+, Fe3+, Cu2+, Zn2+, Mn2+).

Ферум — найважливіший d-елемент, його хімічні властивості. Залізо, його властивості і використання. Оксиди Феруму. Сполуки Феруму у природі. Залізні руди. Контрольна робота № 4. Тематична атестація.

Метали та їхні сплави у сучасній техніці. Практична робота № 1. Розв’язування експериментальних задач.

Обчислення за хімічними рівняннями відносного виходу продукту реакції.

Сучасні уявлення про будову комплексних сполук. Склад комплексних сполук. Реакції копмлексоутворення. Координаційна теорія А. Вернера. Хімічний зв'язок у комплексних сполуках. Просторова будова комплексних сполук. Ізомерія комплексних сполук. Біологічно важливі типи координаційних сполук. Металолігандний гомеостаз. Застосування комплексних сполук у медицині.

Проведення окисно-відновних реакцій. Складання рівнянь окисно-відновних реакцій методами електронного балансу та напівреакцій.

Ідеї В. І. Вернадського про геологічну та хімічну діяльність людини. Контрольна робота № 5. Тематична атестація.

Предмет хімічної термодинаміки. Основні поняття хімічної термодинаміки. Перший закон термодинаміки. Ентальпія. Термохімічні рівняння. Стандартні теплоти утворення та згоряння. Закон Гесса. Другий закон термодинаміки. Ентропія. Вільна енергія Гіббса. Критерії самочинного перебігу хімічних процесів. Хімічна кінетика як основа для вивчення швидкостей та механізму біохімічних реакцій. Швидкість реакції. Залежність швидкості реакції від концентрації. Константа швидкості реакції. Поняття про порядо

Основні поняття і закони термохімії. Енергетична характеристика біохімічних процесів. Термохімічні розрахунки та експериментальне визначення теплових ефектів хімічних реакцій і процесів.

Залежність швидкості хімічних реакцій від різних факторів. Дослідження впливу природи каталізатора на швидкість реакції розкладання гідроген пероксиду волюмометричним методом.

Електродні потенціали та механізм їх виникнення. Рівняння Нернста. Стандартні електродні потенціали. Стандартний водневий електрод. Електроди першого і другого роду. Окисно-відновні електроди. Рівняння Петерса. Йонселективні електроди. Скляний електрод. Електрохімічні (гальванічні) елементи та елктрорушійні сили. Дифузійні та мембранні потенціали, їх біологічне значення. Біопотенціали. Потенціометричні методи дослідження в медицині.

Поверхневі явища та їх значення в біології й медицині. Поверхневий натяг рідин і розчинів. Ізотерма поверхневого натягу. Поверхнево-активні та поверхнево-неактивні речовини. Поверхнева активність. Адсорбція на межі поділу рідина – газ та рідина – рідина. Уявлення про структуру біологічних мембран. Адсорбція на межі поділу тверде тіло – газ. Адсорбція з розчину на поверхні твердого тіла. Фізична та хімічна адсорбція.

Організм як складна сукупність дисперсних систем. Класифікація дисперсних систем за ступенем дисперсності. Колоїдний стан. Будова колоїдних частинок. Методи одержання та очищення колоїдних розчинів. Оптичні властивості колоїдних систем. Електрокінетичні явища. Кінетична (седиментаційна) та агрегативна стійкість дисперсних систем. Коагуляція. Когуляція під дією електролітів. Поріг коагуляції. Колоїдний захист.

Одержання золів методом фізичної конденсації (заміни розчинника). Одержання золів методом хімічної конденсації за реакціями подвійного обміну.

Визначення порога коагуляції та коагулювальної здатності коагулювального йона. Процеси коагуляції під час очищення питної води та стічних вод.

Методи одержання та властивості емульсій. Типи емульсій. Емульгатори та механізм їх дії. Застосування емульсій у клінічній практиці. Біологічна роль емульгування.

Процес розчинення високомолекулярних сполук. Механізм набрякання та його стадії. Визначення ступеня набрякання полімеру масооб’ємним методом. Дослідження впливу електролітів на ступінь набрякання. Визначення ізоелектричної точки білка за набряканням. Контрольна робота № 6.

Теорія хімічної будови органічних сполук. Залежність властивостей органічних речовин від хімічної будови. Взаємний вплив атомів у молекулі. Ізомерія органічних сполук. Прояв у цих явищах закону направленості процесів до рівноважного стану. Органічні сполуки — сполуки Карбону. Валентні можливості Карбону.

Основні класи неорганічних і органічних сполук. Основи номенклатури насичених вуглеводнів. Органічні речовини в живій природі. Білки, жири, вуглеводи — основні складові живих організмів. Тематична атестація.

Предмет і значення біоорганічної хімії. Види науково обґрунтованих класифікацій та номенклатури біоорганічних сполук, що враховують будову карбонового ланцюга та наявність у молекулі функціональних груп. Префікси, суфікси та закінчення, які застосовують у назвах біоорганічних сполук, що мають функціональні групи, за міжнародною номенклатурою ІЮПАК. Ізомерія органічних сполук. Загальна характеристика хімічних реакцій біоорганічних сполук. Класифікація реакцій за механізмом. Характеристика нуклеоф

Складання формул органічних сполук та їхніх назв за міжнародною номенклатурою.

Структурна і просторова ізомерія органічних сполук. Конфігураційні та конформаційні ізомери. Способи зображення просторової будови молекул органічних сполук.

Схематичне зображення розподілу електронів на атомних орбіталях (АО) атома Карбону в нормальному та збудженому стані. Валентні стани атома Карбону, що відповідають sp3-, sp2- та sp-гібридизаціям. Розподіл електронної густини в органічних молекулах. Взаємний вплив атомів. Електронегативність.

Природні джерела органічних речовин. Основні види палива та їхнє значення в енергетиці. Природний газ, нафта, кам’яне вугілля, продукти їх переробки, застосування.

Дослідження реакційної здатності алканів, аренів.

Дослідження реакційної здатності алкенів, алкадієнів. Реакції електрофільного приєднання.

Виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів.

Синтез органічних сполук різних класів із вуглеводневої сировини. Добування і застосування вуглеводнів. Прояв у цих процесах загальних законів природи. Контрольна робота № 7. Тематична атестація.

Спирти: склад і будова молекул, формули, номенклатура, класифікація, властивості.

Фенол: склад і будова молекули, формула, фізичні та хімічні властивості.

Альдегіди: склад, будова молекул, формули, номенклатура, фізичні та хімічні властивості.

Карбонові кислоти: склад, будова молекул, формули, номенклатура, фізичні та хімічні властивості.

Дослідження хімічних властивостей карбонових кислот (кислотні, реакції нуклеофільного заміщення).

Естери. Гідроліз естерів. Жири як представники естерів. Класифікація жирів, їхні хімічні властивості. Контрольна робота № 8. Тематична атестація

Вуглеводи. Класифікація вуглеводів, їх утворення й поширення в природі. Глюкоза. Сахароза. Крохмаль. Целюлоза.

Аміни: склад і будова молекул, класифікація, формули, номенклатура, властивості.

Аміноспирти. Біологічно важливі сполуки (коламін, холін, норадреналін, адреналін).

Гідроксикислоти, особливості будови. Дослідження хімічних властивостей. Медико-біологічне значення.

Оксокислоти. Біологічно важливі сполуки. Кетонові тіла. Контрольна робота № 9. Тематична атестація.

Амінокислоти: склад, будова молекул, формули, номенклатура, фізичні та хімічні властивості.

Виведення молекулярної формули речовини за масою, об’ємом або кількістю речовини реагентів або продуктів реакції.

Амінокислотний склад пептидів. Структурна організація білків.

Біологічна роль білків, нуклеїнових кислот. Біополімери як структурна та функціональна основа єдності та різноманітності живих систем, її пояснення на основі збереження і перетворення енергії.

Полімерні матеріали. Пластмаси, синтетичні каучуки, гума, натуральні та хімічні (штучні і синтетичні) волокна, синтетичні лікарські препарати. Контрольна робота № 10. Тематична атестація.

Вітаміни, харчові добавки, Е-числа. Шкідливий вплив на організм людини наркотичних речовин, паління, алкоголю; процеси, які його обумовлюють.

Органічні речовини та здоров’я людини.

Органічні сполуки в побуті. Мила та синтетичні миючі засоби.

Єдність і різноманітність органічних сполук, обумовленість нею єдності і різноманітності біологічних систем. Використання органічних речовин і захист довкілля з опорою на природничо-наукову компетентність.

Узагальнення знань з органічної хімії на основі теорії хімічної будови речовини та загальних закономірностей природи, фундаментальних ідей природничих наук. Контрольна робота № 11. Тематична атестація.