Галогенопохідні вуглеводнів. Класифікація. Номенклатура. Ізомерія. Фізичні властивості. Характеристика зв’язку Карбон-галоген залежно від будови радикалу та природи атома галогену. Галогеноалкани. Порівняльна характеристика хлоро-, бромо- та іодо-алканів. Хімічні властивості. Реакції нуклеофільного заміщення (SN): гідроліз, алкоголіз, амоноліз, взаємодія із сульфідами та ціанідами. Реакції відщеплення (елімінування) характерні для галогенопохідних. Дегідрогенгалогенування. Правило Зайцева. Конку

Теорія хімічної будови органічних сполук. Ізомерія. Предмет і завдання органічної хімії. Теорія хімічної будови органічних сполук О.М. Бутлерова. Органічна хімія як базова дисципліна в системі фармацевтичної освіти. Класифікація органічних сполук за будовою карбонового скелету та природою функціональних груп. Основні функціональні групи і класи органічних сполук. Типи хімічних зв’язків в органічних молекулах. Електронна будова органічних сполук. Класифікація органічних реакцій і реагентів. Типи

Вуглеводні. Насичені вуглеводні. Алкани. Будова алканів, тетраедрична конфігурація sp3-гібридного атома Карбону. Утворення σ-зв’язків. Характеристика параметрів ковалентних зв’язків. Гомологічний ряд. Номенклатура алканів. Ізомерія. Фізичні властивості. Хімічні властивості. Реакції радикального заміщення (SR): галогенування, нітрування, сульфування. Окиснення алканів. Крекінг алканів. Циклоалкани. Будова. Класифікація за розміром циклу (малі, звичайні, середні, макроцикли) та кількістю циклів. Н

Вуглеводні. Ненасичені вуглеводні. Алкени. Будова та конфігурація sp2-гібридного атома Карбону. Утворення та характеристика π-зв’язку. Гомологічний ряд. Номенклатура, ізомерія. Фізичні властивості алкенів. Хімічні властивості. Реакції електрофільного приєднання (АЕ): галогенування, гідрогенгалогенування, гідратації. Правило Марковникова та його сучасна інтерпретація. Окиснення алкенів, реакція Вагнера. Алкадієни. Типи дієнів (кумульовані, спряжені, ізольовані). Будова. Номенклатура. Спряжені діє

Вуглеводні. Ароматичні вуглеводні. Моноядерні арени. Сучасні уявлення про будову бензену. Ароматичність. Критерії ароматичності. Правило Хюккеля. Гомологічний ряд аренів. Ізомерія. Номенклатура. Хімічні властивості. Реакції електрофільного заміщення (SЕ) — галогенування, нітрування, сульфування, алкілювання, ацилювання. Правила орієнтації в бензенове ядро. Вплив електронодонорних та електроноакцепторних замісників на напрям та швидкість реакцій електрофільного заміщення. Узгоджена та неузгоджена

Галогенопохідні вуглеводнів. Класифікація. Номенклатура. Ізомерія. Фізичні властивості. Характеристика зв’язку Карбон-галоген залежно від будови радикалу та природи атома галогену. Галогеноалкани. Порівняльна характеристика хлоро-, бромо- та іодо-алканів. Хімічні властивості. Реакції нуклеофільного заміщення (SN): гідроліз, алкоголіз, амоноліз, взаємодія із сульфідами та ціанідами. Реакції відщеплення (елімінування) характерні для галогенопохідних. Дегідрогенгалогенування. Правило Зайцева. Конку

Гідроксипохідні вуглеводнів.Спирти. Будова, класифікація за кількістю гідроксильних груп і природою вуглеводневого радикала. Номенклатура. Ізомерія. Фізичні властивості. Міжмолекулярний водневий зв’язок, утворення асоціатів. Одноатомні спирти. Хімічні властивості. Кислотно-основні властивості. Реакції нуклеофільного заміщення (SN): утворення галогеноалканів, естерів. Міжмолекулярна та внутрішньомолекулярна дегідратація. Окиснення спиртів. Метанол. Етанол (використання в медицині етилового спирту

Альдегіди та кетони. Класифікація. Гомологічний ряд. Номенклатура. Ізомерія. Фізичні властивості. Електронна будова карбонільної групи. Вплив природи вуглеводневого радикала на реакційну здатність оксосполук. Хімічні властивості. Реакції нуклеофільного приєднання (АN): гідратація альдегідів, утворення напівацеталів та ацеталів, приєднання ціанідної кислоти. Реакції приєднання-відщеплення. Взаємодія карбонільних сполук з амоніаком, амінами (основи Шиффа). Реакції альдольної конденсації. Окиснення

Карбонові кислоти. Класифікація. Номенклатура. Електронна будова карбоксильної групи. Кислотні властивості карбонових кислот та їх залежність від природи вуглеводневого радикала. Монокарбонові кислоти. Гомологічний ряд. Вплив міжмолекулярних водневих зв’язків кислот на фізичні властивості. Хімічні властивості. Утворення солей. Реакції нуклеофільного заміщення (SN) (утворення галогенангідридів, ангідридів, естерів, амідів). Заміщення атома Гідрогену при a-карбоновому атомі. Дикарбонові кислоти. Г

Функціональні похідні карбонових кислот. Естери. Загальна характеристика естерів. Номенклатура. Будова. Фізичні та хімічні властивості естерів. Кислотний та лужний гідроліз естерів. Переестерифікація. Амоноліз естерів. Характеристика окремих представників, їх застосування. Нітрогліцерин. Поняття про жири (триацилгліцерини). Властивості жирів (гідроліз, гідрогенізація). Аміди. Будова. Номенклатура. Фізичні властивості. Кислотно-основні властивості. Кислотний та лужний гідроліз амідів. Вугільна ки

Аміни. Діазо- , азосполуки. Аміни. Будова, класифікація, номенклатура та ізомерія амінів. Фізичні властивості. Хімічні властивості. Основність амінів. Аміни як нуклеофільні реагенти. Реакції алкілювання, ацилювання, утворення основ Шиффа. Взаємодія первинних, вторинних, третинних аліфатичних та ароматичних амінів з нітритною кислотою. Вплив аміногрупи на проходження реакцій електрофільного заміщення (SЕ) в ароматичних амінах: галогенування, сульфування, нітрування. Діазо-, азосполуки. Будова діа

Гетерофункціональні карбонові кислоти. Гідроксикислоти. Класифікація. Номенклатура. Будова. Загальні поняття про оптичну ізомерію. Оптична активність молекул. Асиметричний атом Карбону. Енантіомери, діастереомери, рацемічні форми. Відношення α-, β-, γ-гідроксикислот до нагрівання (лактиди, лактони). Молочна, винна, яблучна, лимонна кислоти. Реактив Фелінга. Фенолокислоти. Будова саліцилової кислоти. Хімічні властивості її. Амінокислоти. Будова амінокислот. Номенклатура. Хімічні властивості. Амфо

П’яти- та шестичленні гетероциклічні сполуки з одним і двома гетероциклами. Класифікація за розміром циклу, природою гетероатома, кількістю гетероатомів та ступенем насиченості. Основні принципи номенклатури гетероциклічних сполук. Ароматичний характер гетероциклічних сполук. Кислотно-основні властивості. Атоми Нітрогену пірольного і піридинового типу. П’ятичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом. Пірол, фуран, тіофен. Будова. Ароматичність. Хімічні властивості.Ацидофобність піролу і

П’яти- та шестичленні гетероциклічні сполуки з одним і двома гетероциклами. Шестичленні гетероциклічні сполуки з одним гетероатомом. Азини: піридин, хінолін, ізохінолін, акридин. Будова, ароматичність. Хімічні властивості піридину. Реакції за участю гетероатома. Основні властивості. Реакції електрофільного(SE) та нуклеофільного (SN) заміщення. Реакції відновлення. Піперидин. Шестичленні гетероциклічні сполуки з двома гетероатомами. Діазини: піримідин, піразин, піридазин. Будова, ароматичність. Х

П’яти- та шестичленні гетероциклічні сполуки з одним і двома гетероциклами. Конденсовані системи гетероциклів. Пурин: будова, ароматичність. Азольна таутомерія. Амфотерний характер.Оксопурини: гіпоксантин, ксантин, сечова кислота. Метильні похідні ксантину: кофеїн, теофілін, теобромін. Кислотно-основні властивості. Реакції ідентифікації.

Алкалоїди. Знаходження в природі. Основні властивості (утворення солей). Хімічна класифікація. Загальноалкалоїдні реакції. Алкалоїди групи піридину: нікотин. Вплив нікотину на організм людини. Алкалоїди групи хіноліну: хінін. Алкалоїди групи ізохіноліну та ізохінолінофенантрену: папаверин, морфін, кодеїн. Алкалоїди групи тропану: атропін, кокаїн. Алкалоїди групи індолу: резерпін, лізергінова кислота.

Вуглеводи. Моносахариди. Класифікація, будова і номенклатура (альдо-, кетопентози та гексози). Стереоізомерія. Цикло-оксо- таутомерія (кільчасто-ланцюгова); фуранози і піранози. α-, β - Аномери. Формули Хеуорса. Мутаротація. Реакції напівацетального гідроксилу. Утворення глікозидів. Реакції спиртових гідроксильних груп (ацилювання, алкілювання): утворення етерів та естерів. Відновні властивості моноз. Окиснення глюкози; утворення глюконової, глюкарової і глюкуронової кислот. Види бродіння моноса

Ізопреноїди. Терпени (терпеноїди). Класифікація терпенів за кількістю ізопренових фрагментів та природою карбонового скелету. Ациклічні терпени: гераніол, цитраль.Моноциклічні монотерпени: лимонен, ментан, ментол, терпін, терпінгідрат. Хімічні властивості.

Складання формул гомологів, ізомерів алканів, дослідження їх реакційної здатності.

Складання формул гомологів, ізомерів алкенів, дослідження їх реакційної здатності.

Складання формул гомологів, ізомерів алкінів, дослідження їх реакційної здатності.

Складання формул гомологів, ізомерів аренів, дослідження їх реакційної здатності.

Дослідження реакційної здатності бензенового ядра та механізм електрофільного заміщення.

Складання формул гомологів, ізомерів галогенопохідних вуглеводнів, дослідження їх реакційної здатності.Тематична атестація.

Складання формул гомологів, ізомерів спиртів, фенолів, етерів.

Дослідження реакційної здатності спиртів, фенолів, етерів.

Складання формул гомологів, ізомерів альдегідів та кетонів.

Дослідження реакційної здатності альдегідів та кетонів.

Складання формул гомологів, ізомерів карбонових кислот.

Дослідження реакційної здатності монокарбонових кислот.

Дослідження реакційної здатності дикарбонових та ароматичних карбонових кислот.

Дослідження реакційної здатності сечовини.Тематична атестація.

Дослідження реакційної здатності гідроксикислот.

Дослідження реакційної здатності саліцилової кислоти.

Дослідження реакційної здатності амінокислот.

Складання формул гомологів, ізомерів амінів, дослідження їх реакційної здатності.

Дослідження будови та властивостей п’ятичленних гетероциклічних сполук з одним або двома гетероатомами.

Дослідження будови та властивостей шестичленних гетероциклічних сполук з одним або двома гетероатомами.

Дослідження реакційної здатності моносахаридів, дисахаридів, полісахаридів.Тематична атестація.