Хронічний пієлонефрит.

Дізнаємось

Етіологію та шляхи інфікування: Основні збудники (роль E. coli та L-форм бактерій), особливості висхідного (урогенного) та гематогенного шляхів поширення інфекції.

Патогенез: Механізми розвитку хронічного запалення в паренхімі та чашечко-миськовій системі, причини виникнення ускладнень (ХХН, артеріальна гіпертензія, сморщування нирки).

Клінічну картину: Основні синдроми (больовий, інтоксикаційний, дизуричний, сечовий, гіпертензивний) та варіанти перебігу (латентний, рецидивуючий, гіпертонічний).

Діагностику: Лабораторні (ЗАН, бакпосів, аналіз за Нечипоренком, біохімія крові) та інструментальні (УЗД, екскреторна урографія) критерії захворювання.

Принципи терапії: Правила призначення емпіричної та етіотропної антибактеріальної терапії, протипоказання під час вагітності, особливості дієтотерапії.

Ускладнення та невідкладні стани: Симптоматику уросепсису, септичного шоку, апостематозного пієлонефриту та піонефрозу.

Навчимось

Проводити фізикальне обстеження: Виконувати пальпацію нирок, правильно оцінювати симптом Пастернацького та вимірювати артеріальний тиск.

Інтерпретувати результати обстежень: Аналізувати показники загального аналізу сечі (визначати ступінь лейкоцитурії, протеїнурії, бактеріурії) та УЗД-висновки.

Складати план обстеження та лікування: Сформулювати попередній діагноз та призначити схему первинної медикаментозної терапії відповідно до статусу пацієнта (вагітність, наявність коморбідності).

Діяти при невідкладних станах: Виконувати алгоритм надання першої медичної допомоги при септичному шоку за протоколом qSOFA/ABC.

Організовувати профілактику: Надавати рекомендації пацієнту щодо диспансерного спостереження, питного режиму та профілактики рецидивів.

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів